Психологічна готовність дитини до школи
Навіть якщо ваша дитина спокійна, серйозна та має правильну самооцінку, це ще не дає гарантії, що адаптація до школи пройде гладко. Кожен новий етап та зміни — це стрес навіть для дорослого, а для малюка тим більше. Саме тому психологічна підготовка до 1 класу дуже важлива. Щоб допомогти максимально легко адаптуватися до незвичайного для неї шкільного життя та забезпечити правильну психологічну готовність дитини до школи, важливо навчити:
- Позитивному мисленню та управлінню емоціями.
Помірний контроль таких емоцій, як образа, злість та гнів дозволять малюкові уникнути імпульсивних слів і вчинків. Ви повинні вкласти в голову дитині, що неприємні ситуації трапляються, але позитивне мислення дозволяє відшукати правильний вихід. У цьому допоможе моделювання різних ситуацій та їх розбір. Це основа психологічної готовності дітей до школи.
- Концентрації та уважності.
Уміння довести розпочате до кінця — важлива здатність, яка буде помічником не тільки в школі, але і протягом усього життя. Ставте приємні та нейтральні завдання, на виконання яких вистачить півгодини. Якщо в результаті дитина може зосереджено працювати над однією справою хоча б хвилин 20, значить у вас все вийшло.
- Відповідальності та націленості на результат.
Мрійте разом, ставте цілі та допомагайте дитині домогтися їх, незважаючи на можливі перешкоди. Спочатку ви можете стимулювати малюка ззовні, але поступово потрібно пояснювати йому, що кращий мотиватор — він сам та його бажання.
Важливорозуміти, що психологічна готовність дитини до навчання в школі починається саме вдома. Давайте дитині різні доручення, покладайте на неї відповідальність за виконання посильних завдань та нехай будуть справи по дому, які виконує саме вона.
Як налаштувати дитину на підготовку домашнього завдання?
Ми маємо адаптовуватися до звичних реалій шкільного життя у військовому стані. Проте, крім звичної адаптації до шкільного навчання у багатьох зараз відбувається процес адаптації до нового колективу. А ми, дорослі, відповідальні за комфортне навчальне середовище наших дітей.
Саме тому пробуємо розібратися з тим, як максимально оптимізувати процес виконання уроків.
1️. Під час підготовки важливо відкласти ґаджети з поля зору.
2️. Для розуміння обсягу роботи складіть разом з дитиною план підготовки уроків. Нехай школяр відчує свою самостійність в тому, з якого предмету/завдання йому краще почати, а яким завершити роботу.
3️. Заплануйте невеликі перерви, в яких дитина зможе переключитися. Однак організуйте їх чітко обмеженими в часі, щоб вивчення уроків не тривало цілий вечір.
4️. Визначте дедлайн, який позначить час завершення підготовки домашнього завдання. Дитина зможе спланувати заняття своїми справами.
5️. Дотримуйтеся графіку та режиму. Організм дитини адаптується і буде налаштовуватися на навчальну діяльність у визначений час.
6️. Розвивайте самостійність! Уникайте бажання допомогти/зробити швидше у ситуаціях, де дитина може справитися сама.
7️. Замість глобального контролю можна спробувати варіант нотаток-нагадувань з інструкціями або підказками, які можуть бути в полі зору.
8️. Не чіпляйте дитині ярликів типу «лінтюх», «дурень», «невдаха». Дитині легше відповідати озвученому стандарту, ніж доводити протилежне.
9️. Якщо дитина потребує підтримки — дайте її. Це можна зробити, для прикладу, словами: «Скоро в тебе все вийде без моєї допомоги», «В тебе класно виходить» або «Ти молодець».
10. Уникайте крику та сварок. Нічого іншого, крім страху перед помилкою це не дасть. Помилятися і виправляти помилку — найуспішніший шлях до засвоєння інформації.
11. Фізична активність, повноцінне харчування, достатньо сну — союзники у продуктивності дитини. Подбайте про це!
12.Демонструйте щиру цікавість. Тому що мотивація ґаджетами за виконану домашню роботу або грішми за хорошу оцінку знецінює процес навчання та здобування знань як такий. А коли дитина із захватом ділиться здобутими фактами, а дорослому щиро цікаво — це саме та родзинка, яка змусить дитину бути допитливою.
Врівноваженість дитини і атмосфера в сім'ї
Всі батьки хочуть, щоб їхні діти виросли щасливими, здоровими і врівноваженими. Щоб досягти цієї мети, багато батьків читають книги і матеріали в Інтернеті про розвиток, психологію дитини і методи виховання. Однак при цьому вони не зважають на той факт, що для виховання дітей більш важливим є щоденна взаємодія з ними.
Атмосфера в родині відіграє важливу роль для психічного здоров'я і благополуччя всіх її членів. Психологи стверджують, що відчуття безпеки і любові в сім'ї, час, який дитина проводить разом з сім'єю, спільні заняття, такі як ігри, читання книг або спілкування - дуже важливі для неї, не менш, ніж правильне харчування, фізична активність і сон. Постійна залученість дитини до справ сім'ї також сприяє тому, що вона починає відчувати емоційний зв'язок з родиною, краще адаптується до соціуму і відчуває задоволеність сімейним життям. Однак для цього батькам слід не просто більше залучати дитину до сімейних справ, а вигадувати спільні заняття, які будуть подобатися всім членам сім'ї. Американські психологи виділили 5 типів дій, які створюють позитивну атмосферу в сім'ї: турботливі відносини, встановлення ритуалів, встановлення очікувань, адаптація до труднощів і зв'язок з навколишнім світом. Всі 5 типів дій мають великий вплив на якість сімейного життя і міцність взаємовідносин між її членами. Батьки можуть думати, що, коли вони залучають дітей до різних позашкільних занять і допомагають робити уроки, то це забезпечить їм успішне майбутнє. Однак при цьому вони можуть проводити з дітьми мало часу, і в цьому їхня помилка. Коли батьки проводять з дитиною багато часу, коли вони спілкуються і веселяться - це приносить величезну користь. Так дитина відчуває, що її цінують і люблять, і це почуття залишається з нею на довгі роки. Вона отримує можливість переймати життєві цінності своїх батьків. У свою чергу, батьки можуть більше дізнатися про свою дитину, про її переваги і недоліки.
Таким чином, батьки краще розуміють, як можуть підтримати дитину або навчити її чогось. Коли батьки проводять з дитиною час наодинці, вона отримує можливість вільно висловлювати свої думки і почуття. Між дитиною і батьками зміцнюється емоційний зв'язок, завдяки чому вона стає більш впевненою у собі і своїх силах.
Розглянемо кілька занять, які можуть в цьому допомогти:
1. Вживайте їжу всією сім'єю. Це заняття передбачає, що всі члени сім'ї спільно обговорюють меню, допомагають у приготуванні страв, накривають на стіл і прибирають зі столу після вживання їжі. Важливо, щоб при цьому були присутні всі члени сім'ї. Візьміть за правило, щоб на час сімейних сніданків або вечерь ніхто не користувався мобільними телефонами або будь-якими іншими електронними пристроями. Використовуйте цей час для того, щоб обговорити справи кожного з членів сім'ї або спланувати щось разом.
2. Візьміть за звичку читати разом з дитиною книги кілька разів на тиждень. У старших дітей і підлітків можна запитати, яку книгу вони зараз читають, і прочитати її самим. В обох випадках обговорюйте прочитані книги з дитиною. Запитайте, що їй сподобалося в книзі. Якщо книга художня, запитаєте, що дитина думає про її розв'язку або будь-які інші елементи сюжету. Також запитайте, чи нагадують їй герої книги когось із її знайомих. Обговорюйте цінності й особливості характеру героїв. Якщо книга документальна, почніть з того, що запитайте дитину, чому вона вибрала саме її. Після цього можна поговорити про тему книги і інтереси дитини. Запитайте, чому вона навчилась, прочитавши цю книгу, і як буде застосовувати отриману інформацію.
3. Відвідуйте разом з дитиною громадські заходи. Це можуть бути концерти, паради або благодійні заходи.
4. Плануйте вечори ігор разом з сім'єю. Це можуть бути настільні або комп'ютерні ігри. Це заняття принесе дитині багато задоволення.
5. Обмінюйся з дитиною улюбленою музикою - слухайте її разом, співайте або навіть танцюйте.
6. Разом з дитиною займайтеся спортом або іншими заняттями, які передбачають фізичну активність. З маленькими дітьми ви можете просто грати у квача або футбол. Пізніше ви можете разом ходити в спортзал або басейн. Запускайте повітряного змія. Кидайте фрісбі. Використовуйте всі способи разом проявляти фізичну активність і отримуйте від цього задоволення.
7. Побудуйте разом з дитиною вежу з кубиків або лего.
8. Подивіться разом з дитиною кіно - вдома або в кінотеатрі. Обговоріть переглянутий фільм. Подумайте, у чому він може бути повчальним. Обговоріть з дитиною героїв, сюжет і цінності, представлені у фільмі.
9. Плануйте сімейні заходи на вихідні: катання на велосипедах, поїздки за місто, пікніки тощо. Це лише деякі заняття, якими ви можете займатися всією сім'єю. Обговоріть з членами сім'ї, як можна розширити цей список, і сплануйте ваші спільні заняття. Ви зрозумієте, що спільне проведення часу і веселощі зміцнюють емоційний зв'язок між вами і дитиною, сприяють відкритому спілкуванню і дають усім вам можливість краще пізнати один одного. Також ви можете обговорити з дитиною різні питання, поділитися своїми цінностями і навчитися один в одного чомусь новому. Врешті, такі заняття згуртують вашу сім'ю і зроблять її більш дружньою. У ній дитина буде відчувати, що її люблять і приймають. Ви всі поступово почнете розуміти і цінувати один одного.
ЩО ВИ МОЖЕТЕ ЗРОБИТИ, ЩОБ ДОПОМОГТИ СВОЇЙ ДИТИНІ?
Бійки та агресія
Однією з поширених змін, яку помічають батьки під час конфліктів та змін, може бути більш частіші бійки та агресивна гра або поведінка загалом. Така реакція на зміни, які пережила дитина та на те, що вона побачила, може засмучувати та хвилювати батьків.
Місце, де ви живете, та досвід, який мала дитина, впливатимуть на те, як вона себе поводить. Якщо дитина була свідком жорстокості, ця риса може проявлятися також в її поведінці.
Певні події можуть нагадати дитині про щось, що її засмутило. Саме це може стати причиною агресивної поведінки, адже діти часто повторюють те, що самі бачили.
Дієвий варіант запобігання бійок та агресії вдома - чітко визначити правила щодо того, що робити можна, а що - ні. Записати ці правила та обговорити їх із дітьми - хороший засіб пояснити ці правила. Дуже важливо пояснити, чого саме ви хочете від своєї дитини. Наприклад, замість того, щоб сказати “не бийся”, ви можете сказати “тримай себе в руках”, або замініть “не кричи” на більш позитивне формулювання “розмовляй тихіше”.
Дотримуючись таких простих правил та хвалячи дитину, якщо вона робить те, про що ви її попросили, допоможе дитині зрозуміти, якої поведінки від неї очікують дорослі.
Коли діти б'ються, вашим пріоритетом має бути їхня безпека. Якщо бійка відбувається між дітьми, про яких ви піклуєтеся, скажіть їм одразу ж зупинитися, а потім поясніть, що вони мають робити замість цього.
Якщо ж бійка відбувається між вашою та іншою дитиною, вам доведеться втрутитися, аби захистити свою дитину. Далі необхідно поговорити з батьками іншої дитини щодо врегулювання їх поведінки. Ваша дитини потребує вашого захисту, але ви не маєте дозволяти їм шкодити іншим дітям, тож вони мають чітко знати ліміт своєї поведінки.
Батькам та опікунам дуже важливо бути справедливими в тому, як вони врегульовують агресивні конфлікти між дітьми. Якщо це діти старшого віку, приділіть трохи більше часу, аби заспокоїтися та обговорити конфліктну ситуацію пізніше. Визначення причини бійки допоможе батькам та опікунам надати дитині доречну пораду.
Пояснювати вашу позиції та цінності також важливо тоді, коли дитина спокійна. Це допоможе запевнити її розуміння щодо того, які дії та реакції є адекватними.
Визначення ризиків в оточенні дитини та контроль гри, можливо заздалегідь домовившись з іншими родинами, також може знизити ризики шкідливої поведінки.